У вересні 2021-го виповнилося 204 роки від дня народження Ізани Вокер (Izannah Walker). Напевно, майстер навіть уявити собі не могла, що через 160 років, десь у далекій Росії, любитимуть, цінуватимуть і намагатимуться повторити її ляльок. Навряд чи вона думала, що її героїні проживуть таке довге життя, пройдуть через століття і будуть бажані та затребувані. Думаю, вона не могла й припустити, що через півтора століття вартість її ляльок зросте до 10–40 тисяч доларів.

У 2008 році 15-дюймова лялька Елла, з оригінальним комплектом одягу, була продана на аукціоні за 41000$, у травні 2021-го, на аукціоні Theriauit's за 42500$.  

Достеменно не відомо, за якою ціною продавала свої роботи сама Ізанна. Але знайдено інформацію про те, що сестра Джейн, яка так само створювала ляльок, продавала через 10$.

Rag Doll. Made by Izannah Walker 1860. Original photograph 1985 Helen Nolan. Листівка з моєї колекції

Важко назвати точну дату, коли Ізанна вигадала своїх ляльок. Її Внучата племінниця Janet Johl у своїй книзі 1952 р. Your Dolls and Mine розповідає: “Завжди винахідлива, вона створила свої трикотажні ляльки ще 1848 р., коли моя мати була маленькою дитиною. Вона довго вдосконалювала свою роботу та боролася з однією проблемою: як отримати стійку поверхню трикотажної голови, рук, ніг без відшаровування та тріщин. Якось уночі вона прокинулася, в голові звучав голос «використовувати пасту».

Досить стереографічне ім'я “May morning”. What appears to be a cloth Izannah Walker doll сидять на нігті з двох charming Victorian children. Листівка з моєї колекції

У 1873 році Ізана Вокер зареєструвала патент на виготовлення своїх ляльок, але склад пасти, яким просочувалася тканина при виготовленні голови, в патенті не вказала. Майстер зазначила: «Моя лялька коштує недорого, її легко утримувати в чистоті, вона не здатна травмувати маленьку дитину, яка може впасти на неї. Вона збереже свій зовнішній вигляд протягом тривалого часу, оскільки має подвійний чохол і пофарбована олійними фарбами». У додатку до патенту описується процес створення ляльки.

Сторінка патенту 1873

Лялька не була складною у виготовленні. Шари не дорогої тканини за допомогою пасти притискалися до металевої форми. Розписано ляльку олійними фарбами. Набивання використовувалося різноманітне. Зустрічаються ляльки, набиті кінським волоссям, бавовною, сухими морськими водоростями, залежно від місця проживання майстра. У деяких ляльках було виявлено дерев'яний брусок (можливо, для балансу та економії набивання). Усі ляльки мають подвійний чохол. Верхній («друга шкіра») з бавовни чи льону натурального кольору, іноді – блакитного. Зазвичай він прикріплений до ніг та плечей за допомогою клею чи ниток. На руках друге покриття приховує ліктьовий суглоб та кріпиться до корпусу. На ногах найчастіше зустрічаються намальовані чобітки, але іноді на ніжках прошивались пальчики. Одна із знахідок Ізани це окремо пришитий великий палець на руці. Особливий інтерес представляють вушка. Вони згортаються зі скупченої в трубочку трикотажної тканини і приклеюються до вже повністю сформованої голови. У результаті виходить акуратно зроблена лялька.

Group of fabric doll. circa 1873. Листівка з моєї колекції.

Ляльки Ізани Вокер успішно конкурували з німецькими та англійськими ляльками виготовленими з пап'є-маше.

І знову з книги племінниці: «Тьотя Ізана завжди жалкувала, що не була чоловіком. Проте вона створювала ляльок, майструвала меблі для них. Пробувала виготовляти і реальні меблі, займалася нерухомістю. Чоловіки-сучасники дивилися із захопленням, як вона поводилася з інструментом тесляра. Вона була видатною жінкою, можливо, тому ніколи не була одружена».

15 лютого 1888 року Ізанна Вокер померла від сухот і похована на цвинтарі Swan Point Cemetery in Providence, RI. Ізанна Вокер, по праву вважається першою жінкою, яка створила артіль. Майже вся рідня так чи інакше брала участь у виробництві. В артілі виготовляли різноманітні речі: фартухи, швабри, брошки, пляшки для содової, цукерки, канцелярські товари, ремені, в'язальні машини. Навіть металеві форми виготовлення лялькової голови їй допоміг зробити родич, зайнятий у металургії. Ляльки, які протягом 40 років створюються її сім'єю, сповнені таємниць і загадок.

Ляльки були маркіровані, буває важко визначити рік виготовлення. Іноді неможливо дізнатися автора конкретної ляльки, адже в переписах населення в різні роки і сестра Ізани Джейн Уокер (Jane Walker), її тітка Джейн Хінц (Jane Hintz) та її подруга Емелін Віппл (Emeline Whipple) вказані як «виробник ляльок». Достеменно невідомо (записів не збереглося) чи ляльки кожної з жінок робилися самостійно чи процеси розпису, шиття та набивання делегувалися.

Моя Ізана

Про ляльки Izannah Walker я дізналася у 2011 році. Мені порадила звернути на них увагу Ірина Сахарова, яка викладала тоді у Школі лялькового дизайну курс «Ігрова лялька із пап'є-маше». У той час я виготовляла ляльок у стилі Raggedy Ann і прийшла до неї на курс. Вона припустила, що ця американська лялька буде мені цікава.

Reproduction Izannah Walker dolls by Inna Razuvaeva. Photo by Tatiana Donskaya

У той час про ці ляльки важко було знайти інформацію, тим більше російською мовою. Погулявши по інтернету, я все ж таки знайшла фотографії ляльок. Скажу чесно, при першому погляді вони мені не сподобалися. Але, мабуть, чимось «зачепили». Я поверталася до них знову і знову. Через рік наважилася і спробувала зробити свою першу Ізану.

Виявилося, що за всієї візуальної простоти, сьогодні ми називаємо Ізан «3D примітив», зробити схожу дуже непросто. Дедалі частіше я приходжу до думки, що зробити авторську ляльку значно простіше, ніж репліку.

У процесі роботи з'ясувалося, що недостатньо знати технологію виготовлення. Щоб репліка була схожа на оригінал, необхідно дотримуватися всіх, властивих цій ляльці, рис. Розмір, форма голови, лінії очей, губ, колір волосся, форма зачіски. Навіть тканина, з якої пошито одяг ляльок, має велике значення. Саме тому, для своїх Ізанн я замовляю репліки тканини 1850–1865 рр., використовую антикварні та вінтажні тканини.

Reproduction Izannah Walker dolls by Inna Razuvaeva. Photo by Tatiana Donskaya

Сьогодні в Росії немає оригінальних ляльок Ізани Вокер, принаймні у відкритому доступі. Нема де підглянути, і самостійно розібратися як вони зроблені. Всю інформацію доводиться шукати в інтернеті та орієнтуватися лише на картинки.

Мені пощастило, я змогла навчитися у Paula Walton – колишнього директора та куратора музею, понад 40 разів визнаної одним із найкращих традиційних майстрів в Америці. Вона найкращий виробник репродукцій ляльок Izannah Walker. Відтворює одяг, 18 – ^го  та 19 – ^го століть для жінок. Колекціонер, автор статей у журналах Early American Life, Antique Doll Collector, Prims.

Сьогодні я продовжую вчитися, адже кожна нова лялька, що спливає на аукціоні, додає знання у скарбничку майстрів – відтворювачів “Ізанн”.

Ляльками Izannah Walker я захоплена вже 10 років. Зроблено за ці роки чимало. Ляльки живуть вони у різних країнах, а й у різних континентах. От Ізана здивувалася б!

Я не була в Америці, Австралії, Англії, Латинській Америці, але завдяки цим лялькам знайшла багато друзів з якими ми «на одній хвилі». Нас турбують однакові питання, ми маємо схожі інтереси. Іноді в мене запитують: «Чим ляльки Ізани так тебе привабили?» Думаю, вони неймовірно теплі, ними можна грати, їх приємно притиснути до грудей, обійняти. Ляльці не страшно дати дитині вона не зламається і не розіб'ється.

Мистецтво ляльки 2019

Напевно, тому ляльок Izannah Walker зараз так люблять дорослі жінки, саме вони найчастіше купують їх «для себе». Їм шиють додаткові вбрання, купують антикварні меблі та аксесуари, влаштовують свята, іноді відводять для цих ляльок цілі кімнати. Це така гра, що проходить через століття і передається з покоління до покоління.

Завжди приємно бачити, в яких умовах живуть твої «дітки»

Бібліографія:

Блог Інни Разуваєвої RAZDOLL'e  

Izannah Walker Journal, Paula Walton's doll-making notes 

"Izannah Walker's Iconic Dolls" Edith O'NEILL і Dixie Redmond

“Izannah Walker: The Mystery Deepens by Helen Nolan

Izannah Walker Chronicles

матеріал підготувала Інна Разуваєва